Подорожуючи Тернопіллям, ми заїхали і на відому санну трасу Кременця. Звичайно, ми вже чули про неї і хотіли неодмінно туди потрапити. У будь-якому разі. Зимові види спорту на Кременеччині мають давні традиції та потенційні можливості. Свої витоки вони беруть з початку 30-их років минулого століття, коли в мальовничих околицях міста Кременець були побудовані перші трампліни, санна траса, прокладені лижні траси. От загальні характеристики траси: 1. Довжина траси – 1157 м. 2. Довжина активної частини – 947 м. 3. Перепад висот – 94 м. 4. Кількість віражів – 15 5. Середній нахил активної частини – 9,94% 6. Максимальна розрахункова швидкість – 112 км/год 7. Максимальний нахил активної частини – 20% 8. Площа земельної ділянки під навчально-спортивну базу – 5,9 га. У нині занедбаній споруді можна тільки вгадати прикмети булої величі олімпійської спортивної бази. Покриття старе, його необхідно міняти. Взимку кататися майже неможливо, тому тренування тут проходять з квітня по жовтень. Помітно, що трасу інколи ремонтують, але це не змінює загальної ситуації. Дошки дерев’яного настилу то там, то тут прогнивають, і хоч їх постійно «латають», на великій швидкості й до біди недалеко… Хтось скаже, що хоч така, але існує і працює потроху. Бо від траси, що була у Вишгороді під Києвом, лишилися одні спогади. Та й ті - невеселі Та, що це я завів сумну пісню? Трасу може й відремонтують колись, якщо знайдуться гроші. А ні, так не буде у нас в Україні більше олімпійських призерів з цього виду спорту. А допоки тут, на Гнилому Озері, катаються на санчатах журналісти, блогери та потенційні інвестори. П'ятнадцять крутих віражів, але туристи стартують майже з самого низу траси. Проте і так отримують дуже яскраві враження. Сьогодні у Кременецькій санній школі навчаються близько 90 учнів віком від 9-ти років. За минулий рік школа отримала з обласного бюджету фінансування у розмірі 500 тисяч гривень. Розпочинати ремонт із таким бюджетом – неможливо. Адже для ремонту потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень. Це, я вважаю, мінімально необхідна сума. Насправді грошей потрібно на порядки більше. Про це все нам розповів директор Кременецької обласної ДЮСШ «Колос» Анатолій Сергійович Малищик. Але ми просто приїхали покататися. І каталися донесхочу... Хто любить кататися, має спочатку занести санчата на гору. Невеличкий відеосюжет Відчуття дуже приємні, коли спускаєшся по трасі. Санчатами можна керувати, повільно входячи у віражі і виходячи з них. Маю надію, що траса вийде з цього віражу і знову оживе. Хоча надії на це невеликі. За відмінну організацію блог-туру За активну допомогу За підтримку http://carabaas.dreamwidth.org/